Церква збудована у XII ст. і існувала до XV ст. У 1884-1885 рр. професор І. Шараневич та о. Л. Лаврецький на полі мешканця с. Крилос В. Фіголя та коваля Мошинського розкопали фундаменти невідомого храму. Його назву встановили за переказами, записаними у 80-х рр. XIX ст. І. Шараневичем від паламаря крилосівської Успенської церкви Петра Маланія. Назва ця, очевидно, була тільки вказівкою на населений пункт, де містилася споруда. Згадка про село з таким найменуванням міститься в «Актах земських», які повідомляють, що у 1458 р. галицький староста Станіслав із Ходеча продав за 25 гривень опікунство над Крилосівським монастирем і селом Підгороддя, а Благовіщення львівському вікарію Романові з с. Остапович. Питання про функціональне призначення Благовіщенської церкви є ще недостатньо дослідженим. Як відомо, переважна більшість населених пунктів, назва яких пов’язана з релігійними святами чи одним із християнських святим, закладалися навколо однойменних монастирів. У такому разі й сам храм мав би первісно належати цьому монастиреві. Та оскільки археологи на даний час не виявили ніяких переконливих доказів проживання тут ченців, то вважати Благовіщенську церкву монастирською святинею поки що немає підстав. У 1987 та 1990 рр. Благовіщенську церкву повторно досліджувала археологічна експедиція Інституту суспільних наук АН УРСР під керівництвом В. Ауліха.