На південно – західному схилі Крилоської гори, неподалік Золотого Току, витікало три джерела, зливаючись в один потік. Здавна це місце називається “Княжою криницею”. Оскільки на вершині гори вода залягає на глибині більше 20 м, то ці джерела ще з княжих часів були основним постачальником води жителям та оборонцям Галицького дитинця. Вода в криниці вважається цілющою. За переказами, вода з цієї криниці зцілювала поранених воїнів, надавала снаги оборонцям міста. Готуючись до відзначення 1100-річного ювілею Галича, львівські реставратори повернули до життя свідка далеких століть. У 1998 році на свято Водохреща Владикою – Ординарієм Івано-Франківської Греко – Католицької Єпархії Кир Софроном Мудрим було освячено нову споруду Княжої криниці, виконаної з тесаного каменю за проектом архітектора 3. Соколовського.

Споруда виконана у вигляді павільйону-ротонди круглої форми збудованої з профільованих кам’яних блоків (пісковик) з купольним перекриттям з мідної бляхи, увінчаним залізним хрестом. Розміри: діаметр – 2.80 м, висота – 4.60 м. В основу проекту покладено особливості планування і спорудження галицьких ротондальних храмів ХІ-ХІІ ст.