Міста князів ожили у “Древньому Звенигороді”!
Команда Національного заповідника “Давній Галич” на чолі з генеральним директором Володимиром Олійником долучилася до урочистої презентації масштабного проєкту «Міста князів:…

Заповідник існує на базі комплексу пам’яток історії та культури, об’єднаних між собою історично і ландшафтно. Заповідник є науково-дослідним та культурно-освітнім закладом. Основною метою заповідника є виявлення, дослідження, реставрація, збереження, популяризація та використання культурної спадщини давнього Галича. Давній Галич – столиця Галицького князівства, а пізніше одна зі столиць Галицько-Волинської держави (королівства Русь) – унікальна історико-археологічна пам’ятка всеукраїнського значення. У 1994 р. на основі комплексу історичних та культурних пам’яток ХІ-ХVІІ століть було створено державний історико-культурний заповідник, який згідно з Указом Президента України одержав статус національного і офіційну сучасну назву.
Команда Національного заповідника “Давній Галич” на чолі з генеральним директором Володимиром Олійником долучилася до урочистої презентації масштабного проєкту «Міста князів:…
Щотижня команда Заповідника «Давній Галич» під керівництвом генерального директора Володимир Олійник збирається, щоб узгодити дії, визначити нові цілі й не…
Ділимося чудовою новиною Національний заповідник «Давній Галич» реалізовує проєкт “Оцифрування фото-документальної спадщини галицьких караїмів”, що підтримується Європейським Союзом у межах…
Інтерактивна подія для дітей та дорослих на території Галицького замку.Лицарські бої, захопливі майстер-класи та знайомство з фортифікаційним минулим Галича.Протягом листопада — Екскурсія з археологом на Галицькому замкуЦе не просто прогулянка […]
Протягом листопада запрошуємо на серію подій, присвячених чотирьом етнорегіонам України. Гості зможуть відкрити для себе традиційну кухню, танці та цікаві історії кожного краю.

Ризи одягав газзан під час богослужіння в кенесі Молитовний шарф – таллет, китиці по кінцях – чичит (цицит), арба кенафот. Таллет – довге і широке покривало з білої шовкової чи лляної тканини з довгими синіми китицями на чотирьох її кінцях і досить широкою декоративною накладкою, на якій традиційно були вишиті золотом вірші із Святого Письма, чи ім’я особи, котра його пожертвувала .

Прикраса для тори. Надпис староєврейською мовою: “Цей тас пожертвувала кенасі святої громади Луцька (нехай береже її вічно Господь) пані Рахель (нехай живе довгі роки), дружина шановного Сімхи Луцького (хай збереже його Предвічний), у році 5543 (1783) “

Всі грифони на галицьких плитках мають такі характерні ознаки, як вузькі борідки. Деякі грифони розташовані серед рослинних паростків і їхні хвости закінчуються рослинами двох типів – великими криноподібними пальметами і роздвоєними паростками з шишками біля їхніх основ. У «біологічній драбині» Середньовіччя грифон розташований серед шляхетних тварин – навіть вище оленя. Грифон у візантійському мистецтві символізував Христа. Його подвійна сутність (лев і орел) означає людську і божественну природу. Така інтерпретація найбільш імовірна, особливо якщо взяти до уваги жовте (золоте) тло полив′яних […]